Українське бароко Бароко як епоха та художній стиль

Оригінальні асоціативні образи знаходимо в українському фольклорі. Наприклад, в ілюстраціях до календаря на 1727 рік весна, літо, осінь і зима подані в образах дівчат і молодиць в українському святковому вбранні. Антична, візантійська, романська, готична та ренесансна символіка теж своєрідно пристосовувалася до завдань стилю, що відзначався сильною експресією, химерністю, буйною декоративністю, парадоксами сюжету. Природно, що до усталених символів додавалися ті, що властиві асоціативному мисленню українців.

що прагнуло сказати барокове мистецтво

Твори Веделя незрушно зберігалися в архіві Київської духовної академії (колишньої Києво-Могилянської академії), тому практично не були відомі широкому загалу. На відміну від давньоруських та іноземних храмів козацькі собори часто не мають вираженого фасаду, вони однакові з усіх чотирьох боків, повернуті водночас до всіх частин світу, всіх присутніх на майдані. При цьому ідея демократичності сполучається з ірраціоналізмом барокового світовідчуття, оскільки спроба обійти таку церкву довкола має наслідком відчуття дезорієнтації в часі й просторі, ефект певного метафізичного запаморочення. Стіни охайно білили, завдяки чому будівлі органічно вписувалися у навколишній пейзаж українських населених пунктів, у яких домінували хати-мазанки, й у природний ландшафт. Характерної форми бані та інші елементи мідного покриття фарбувалися переважно у зелений або синій колір, хоча інколи, особливо у Києві, вкривалися позолотою. Українські архітектори того часу намагалися об’єднати в кам’яному храмовому будівництві європейський вплив мистецтва бароко із набутими ними самими традиціями будівництва дерев’яних храмів. Історики мистецтва вважають, що українське бароко утворило оригінальний і блискучий синтез західноєвропейських барокових форм та місцевих мистецьких традицій.

Зародження українського бароко[ред. | ред. код]

Природу іноді зумисне зображають в неестетичних рисах. Бароко – це рух, який супроводжується динамікою та змінами. Розгляньте репродукції картин, виконаних у величній манері італійського живопису, і дайте відповіді на запитання. Музичною столицею Лівобережжя з ХVІІІ ст. Стає Глухів – гетьманська резиденція. Тут існувала спеціальна школа, де вивчали вокальний спів, гру на скрипці, басах, гуслях, флейтах.

Значним внеском в портретну живопис з’явилися роботи І. Рух передвижництва, в якому взяли участь українські художники, які працювали в різних містах України, призвело до пожвавлення виставкової діяльності. Активним учасником цього руху був Н.Д. Кузнєцов, розквіт творчості якого припадає на 90-і роки. Одна з картин Кузнєцова – “На заробітки” зображує групу селян, змушених шукати засоби до існування далеко від рідних місць. Картина не викликає обтяжливого почуття. У бадьорих і життєрадісних постатях селян, освітлених сонцем, підкреслено відчуття внутрішньої сили і стійкості.

Доберіть визначення (прикметники та дієслова) до поняття «людина доби бароко». Великі наукові відкриття свідчили про безмежні можливості людського розуму. Цей час позначився вагомими відкриттями в астрономії, математиці, хімії, медицині, філософії та інших галузях науки (Р. Декарт, Ф. Бекон, Г. В. Лейбніц, Б. Паскаль, Б. Спіноза та ін.). Дерев’яний бароковий палац Шереметєва в Кусково (так звані Старі Хороми) розібрані через помилки в розрахунках та загрозу завалитися. Їх місце зайняв нинішній одноповерховий палац в стилі ранішнього класицизму.

Люди і природа об’єднані єдиним почуттям, емоційним настроєм. Життя простих людей і невигадливі пейзажні мотиви – в картинах “У хворого товариша”, “Гуси” та інших. Провідною темою українського образотворчого мистецтва другої половини 19 століття стало життя народу, краса рідної природи. Це був своєрідний протест проти жорстокого гніту, що панував в царській Росії, коли переслідувалася національна українська культура. У 50-і роки 19 століття починається розгляд бароко як історичного стилю, закономірного етапу в розвитку мистецтва пізнього Відродження. Відень, Художньо-історичний музейЛука Джордано. «Вигнання з раю»В Голландії XVII століття склалося декілька художніх шкіл.

Українське бароко

Приміром, генеалогічні древа Святополк-Четвертинських, Полубинських, Розумовських. Із царства Флори обиралися види, знайомі людям, які мають шляхетні властивості. Геральдика теж була наповнена знайомою «натурою» — орлами, кіньми, левами, а також квітами, колоссям. Звичайно, беруться до уваги не кровожерливість левів чи орлів, а сила, сміливість, далекоглядність. У козацькій емблематиці широко використовувалися бунчуки, булави, печатки, перстянки, зброя, порохівниці, стріли. У символіці українських гербів годі шукати химерних зображень східного походження (чим захоплювалася європейська знать) — драконів, летючих чудовиськ тощо. Часто-густо, при творенні гербів для полкових міст і впливових козацьких родин символічного значення набували речі, які доти символами не вважалися (наприклад, сумки для герба міста Сум).

Потебня вважав, що кожне слово від народження є символом, та й сама мова символічна. Символ є умовним знаком, образом, що вміщує думку, інформацію, комбінацію почуттів. Ткач зазначав, що символ завжди вміщує в собі думку, навіть у найпростішому випадку він передає не саме почуття, а думку про його існування. Без символіки неможливо https://namac.huzzaz.com/video/14455 уявити молитву, заклинання, ритуал, традицію. Сковорода порівнював символ з оболонкою зернини, без якої воно (зерно) вмирає [11, с. Елітарні мотиви в українському Бароко були притаманні лише літературному процесу, всі ж інші види барокового мистецтва – досить демократичні сюжетно, з використанням традицій народної творчості.

ред. код]

Нині церква Стрітення Господнього, Львів, вул. Того часуяк особистості активної, динамічної, що тягнеться до всього яскравого, святкового, перейнятої пафосом надприродного. Хрестителю Русі присвячуються, наприклад, п’єса Ф.Прокоповича “Володимир” та “Слово о Владимире” А.Радивіловського. І.Мазепа оспівується в віршах А.Стаховського, Ст.Яворського, Д.Туптало; анонімна п’єса “Милость Божія” та “Разговор Великороссии с Малороссиею” С.Дівовича, вірші Г.Бузановського присвячуються героїзації образу Б.Хмельницького. Пісні та поезії створювались на честь П.Сагайдачного та І.Сірко. Відповідає своєму часу і зображення 12-ти подвигів Геракла в скульптурах, що прикрашають ратушу у Бучачі. І навіть порівняння Г.Сковородою поганських капищ з християнськими храмами, а Епікура з Христом не стали викликом барокковому менталітетові.

Поряд із книгою часто зустрічаємо зображення ключа — символу влади, вибору, свободі дії, знання, ініціацій. Через свою властивість відчиняти та зачиняти двері ключ вважається своєрідним доступом до священного та символізує перехід від однієї стадії життя до іншої, своєрідний перехід до загробного життя [7, с. У середньовічному мистецтві акант асоціювався з листками чортополоху та терновим вінком, що нагадував про страждання Христа. Саме тому такий мотив був водночас символом життя, динаміки, росту та усвідомлення гріха, болі, співчуття, безсмертя душі [4, с. Образ рослини мав значення алегорії природи, Божої сили, життя душі на шляху воскресіння через смерть, алегорії переборення конечності, плинності. Сковороди рослина не тільки флора — вона уособлює ритми життя та смерті, животворні сили буття, яке, згасаючи у квітці, знову пробуджується у зерні і пульсує так вічно [2, с.

Католицька громада Львова вже у 1644 р. Мала дивний зразок італійського бароко — Стрітенський костел босих кармелітів (збережений). Архітектор Джованні Баттиста Джизлені майже точно скопіював храм Карло Мадерно у Римі, побудований там у 1603 р.