До загальнонаукової методології слід віднести системний підхід, застосування якого потребує кожний об’єкт наукового дослідження. Сутність його полягає у комплексному досліджені великих і складних об’єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усік елементів і частин. Вирішити це завдання допомагає метод термінологічного аналізу і метод операціоналізації понять. Сучасне науково-теоретичне мислення прагне проникнути у сутність явищ і процесів, що вивчаються. Це можливо за умови цілісного підходу до об’єкта вивчення, розгляду його у виникненні та розвитку, тобто застосування історичного підходу до його вивчення.
- Умови й передумови для появи наукових шкіл у різних науках i країнах склалися в різний час.
- Протистояти такому маніпулятивному впливу можна тільки на основі фундаментальних наукових знань про політику.
- У центрі його політичного вчення була проблема державної влади, а всі його дослідження підпорядковані спільній меті – подоланню феодальної роздробленості Італії та вирішенню практичних завдань державного життя.
- Під теорією розуміють вчення або сукупність узагальнених положень, які дають можливість пізнати існуючі процеси і явища, проаналізувати дію на них різних факторів i запропонувати рекомендації по застосуванню їх у практичній діяльності людей.
- Це твердження слід сприймати як підтримку так званої «культурної революції» Мао Цзедуна в Китаї між 1966 і 1976 роками, яку зазвичай вважають великою катастрофою.
Здається, вони вважають, що навіть визнання існування цього поняття неминуче призводить до культурного релятивізму. Дійсно, світогляд людини може бути упереджений і необґрунтований. Якщо раціональний аналіз світогляду (або теорії), враховуючи якомога більше міркувань, призводить до химерних висновків, це чітко наводить на думку, що від нього слід відмовитися, навіть якщо логічно він не змушує цього робити. Моєму завданню допомогло прочитання певної частини величезного обсягу літератури з філософії науки, але ця книжка – скоріше серія знімків, ніж систематичне опрацювання цієї теми.
Загальні відомості про науку
В загальному, логічний та хронологічний підходи поєднані між собою тому, що кожне конкретне знання, яке отримане за допомогою логіки, повинно розглядатися в історичному аспекті. Очевидно, що стандартних рекомендацій на вибір і побудову моделей не існує. Головне, що модель повинна відбивати суттєві явища того чи іншого процесу. Дрібні чинники, зайва деталізація, другорядні явища тощо, лише ускладнюють модель, утруднюють проведення теоретичних досліджень, роблять їх громіздкими, нецільовими. Тому модель повинна бути оптимальною за своєюскладністю, бажано наочною. Але, головне, модель повинна бути достатньо адекватною, тобто описувати закономірності досліджуваного явища з необхідною точністю.
Люди тієї епохи визнавали велич природи і, окремим природним явищам, надавали людські риси. Це, перед усім, пов’язано з беззахисністю людей перед природними стихіями. В період античності, люди розглядають природу як простір для життя і від природи бралось все необхідне для життєдіяльності людини. Між організмами і середовищем, живою і неживою природою існує єдність, яка полягає в тому, що організми залежать від середовища, а середовище змінюється завдяки життєдіяльності організмів протягом усього історичного http://www.footwear.ua/forum/index.php?act=morelist&id_parent=73670&id_group=5&offset_detail=0 розвитку життя. Наслідком життєдіяльності організмів є виникнення атмосфери з вільним киснем і ґрунтового покриву Землі, утворення в минулі епохи вугілля, торфу, нафти і т. Основні аспекти наукознавства – автоматизація й механізація науково-дослідної діяльності, інформаційного забезпечення науки, аналіз тенденцій розвитку науки тощо. В ситуації таких цивілізаційних викликів для людства виникає необхідність стати глобальним суб’єктом, щоб забезпечити подальший сталий розвиток суспільства.
Re: Чому переконання мають значення: роздуми про природу науки
Однак практична корисність – це ознака, яка повністю відсутня у знань його попередників. Коли дослідник ще не має у своєму розпорядженні достатніх фактичних матеріалів, то за засіб досягнення наукових результатів він обирає гіпотезу. Гіпотеза – це науково обґрунтоване припущення, що висувається для пояснення якого-небудь процесу, яке після перевірки може виявитись дійсним або хибним. Тобто гіпотеза являє собою ймовірну відповідь на питання, що виникають у ході дослідження, це одне з можливих рішень проблеми. Після дослідної перевірки гіпотеза або стає науковою теорією, або видозмінюється, або відкидається, коли перевірка дає незадовільний результат. Гіпотеза виступає часто як початкове формулювання, чорновий варіант законів, що відкриваються. Більшість наукових законів було сформульовано саме на основі раніше висунутих гіпотез.
Інформація про статтю
Методу індивідуалізації (на противагу узагальненням), а також інтерпретації та цінностей. Відтінках, їх часто вживають як синоніми або поєднують – «соціогуманітарні науки». Змінювали залежно від того, що вважали найважливішою ознакою людини і люд. Науки» (Дж.-С. Мілль), «науки про культуру» (нім. Kulturwissenschaften), «науки про духовність» (нім. Geisteswissenschaften). Мові розрізняють «social sciences» (соц. науки) і «the humanities» (гуманістика, гуманітаристика) у давнішому значенні – вивчення лат. З літературознавства, мистецтвознавства, культурології, релігієзнавства, філософії.
До першої групи відносять спостереження, експеримент, а до другої – абстрагування, узагальнення, дедукцію та індукцію та ін. Метод моделювання зарекомендував себе як ефективний засіб виявлення суттєвих ознак явищ та процесів за допомогою моделі (концептуальної, вербальної, математичної, графічної, фізичної тощо). 3 позицій синергетичного підходу неможливо традиційними детерміністськими методами вивчати розвиток складноорганізованих систем. Зміст системно-генетичного підходу полягає в розкритті умов зародження, розвитку і перетворення системи.
Коперник запропонував абсолютно новий спосіб міркування про планети, але він не базувався на нових спостереженнях і не давав точніших прогнозів їхнього руху на небі, ніж визнана Птолемеєва система. Він також суперечив Біблії та церковному вченню в той час, коли церква активно втягнулася в боротьбу з протестантським рухом. Його ідеї аж ніяк не ігнорувалися, але вони не привертали достатньої підтримки навіть серед астрономів, через що церква потурбувалася засудити їх аж 1616 року, коли «Про обертання» внесла до свого Індексу заборонених книг.