Польща й Чехословаччина в міжвоєнний період Підручник по Всесвітній історії рівень стандарту 10 клас Полянський Нова програма

Тут діяло близько 20 основних партій. Найбільшу підтримку мали центристські й лівоцентристські партії, які утворювали урядові коаліції. У 30-ті роки впливовою політичною силою в країні стають національні партії (німецькі, словацькі, угорські, українські), котрі виступають за федеративний переустрій унітарної ЧСР. Чехо-Словацький національний комітет у Парижі (очолював Т. Масарик) був визнаний Францією, а потім Великою Британією і США як «першооснова майбутнього чехословацького уряду».

Тобто уряд держави був визнаний ще до того, як держава була проголошена і створена. Зв’язок із цим комітетом установив Національний комітет у Празі, котрий об’єднав усі чеські політичні партії. Під керівництвом празького Національного комітету діяла створена у вересні Соціалістична рада, в якій об’єдналися соціал-демократи й Чеська соціалістична партія. Наприкінці вересня Національний комітет сформували і в Словаччині.

Стрімке вторгнення та блискавичне захоплення Праги придушили реформи лідера ЧССР Александра Дубчека і ще на два десятиліття запроторили Чехословаччину в жорсткий режим радянської окупації. Чеська сторона вважала закон про компетенції максимальною поступкою, у той же час словацька сторона — як перший крок на шляху до вільного чехо-словацької співдружності. ВідеоJerry Heil та Alyona Alyona звернулися до аудиторії Радіо Свобода Переможниці національного відбору на Євробачення Jerry Heil і Alyona Alyona ексклюзивно записали звернення до аудиторії Радіо Свобода. — відновлення Польської держави; створення Чехословаччини. Після його смерті польську політику визначали президент Ігнацій Мосьціцький, міністр закордонних справ Юзеф Бек і генеральний інспектор збройних сил Едвард Ридз-Смігли. Для економіки період «санації» виявився найсприятливішим в історії міжвоєнної Польщі, проте не стільки завдяки політиці Ю.

  • Для припинення конфлікту Ліга Націй передала Польщі південну частину Верхньої Сілезії, а решту території — Німеччині.
  • Доказом є той факт, що посолкою Чехії в Словаччині з 2013 до 2018 року була експерша леді Лівіа Клаусова, дружина колишнього президента Вацлава Клауса.
  • Упродовж 1961—1992 років збірна ЧССР чотири рази ставала чемпіоном світу, 10 разів здобувала «срібло» і 9 разів «бронзу».
  • В Україні Червона армія широко практикувала так званий «достроковий» призов юнаків 16 – 17 років, яких без підготовки та часто погано озброєних відразу кидали в бій, в результаті чого вони масово гинули.

Процвітали театральні трупи та хори. Культурному відродженню сприяла творчість письменників Василя Гренджа-Донського, Андрія Карабєлєша, Олександра Маркуша. Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.

Перша світова війна (1914– [ред. | ред. код]

Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності. Тимчасові Національні збори затвердили Конституцію Чехословаччини, яка визначала республіканську форму правління. Територія країни проголошувалась єдиною і неподільною, а автономна Підкарпатська Русь – її невід’ємною частиною. «Ми є свідками героїчної боротьби за свободу […] У той час, коли демократія стала порожнім звуком у багатьох частинах світу, громадяни України жертвують своїм життям, щоб зберегти її. На відміну від 1968 року, багато країн та міжнародних інституцій намагаються зупинити російську агресію, а не утихомирити Москву.

важливі події чехословаччини

А це, звичайно, було стосовно словаків дуже образливим. На міжнародній арені Чехословаччина орієнтувалася на Францію та Велику Британію, що було зумовлено сусідством з Німеччиною, яка не приховувала своїх намірів приєднати території, де проживало німецьке населення. У середині 1930-х років ЧСР уклала з Францією договір про взаємодопомогу. Подібну угоду було укладено і з СРСР, однак вона набувала чинності в разі, якщо допомога «жертві нападу буде надана Францією».

СРСР визнав свою провину перед Чехословаччиною лише 20 років потому

У травні 1946 відбулися вибори до Національних зборів Ч., які проходили окремо у чеських і словацьких землях. У чеських землях найбільше голосів (40%) здобули комуністи, що https://www.mv.org.ua/press/10510-pid_chas_rozkopok_znaideno_starovinnu_igrovu_figurku_spravzhnih_vikingiv.html позначилося на складі й програмі нового уряду, який очолив комуністичний лідер К.Готвальд. Після парламентських виборів 1946 політичне становище у країні ускладнилося.

Він з розумінням ставився до українських визвольних змагань і підтримував українську еміграцію. В роки між двома світовими війнами у Празі постали та активно діяли Український вільний університет, Високий український педагогічний інститут ім. Драгоманова, українські мистецька студія, гімназія. • Як, на Вашу думку, характеризує позицію Великої Британії висловлювання британського високопосадовця А.

Нове керівництво Чехословаччини взяло курс на зміцнення політичного плюралізму й дерегулювання економічного життя. Таким чином до рук держави цілком перейшла енергетика, вугільна, металургійна, основна частина хімічної промисловості та підприємства військово-промислового комплексу, а також акціонерні банки і страхкаси. У решті галузей були націоналізовані (з викупом) підприємства з чисельністю не менше за 150 осіб. Як наслідок, доля промислового виробництва, переданого з приватної у державну власність), склала 80 %.

Однак при цьому за декретом 24 жовтня 1945 року власники націоналізованих копалень та крупних промислових підприємств (з-поміж незаплямованих співробітництвом з нацистами) отримували компенсацію. 5—7 липня 1960 року в Празі пройшла загальнодержавна конференція КПЧ, яка констатувала перемогу соціалістичних виробничих відносин (за збереження обмеженої приватної власності). 11 липня 1960 року Національні збори прийняли нову конституцію, за якою країна почала йменуватись Чехословацькою Соціалістичною Республікою — ЧССР. Невдовзі після цього на базі економічного районування, розробленого ще у 1950-х роках, було запроваджено новий адміністративно-територіальний поділ. 1 січня 1993 року ця країна розпалася на дві суверенні держави — Чехію та Словаччину.

Перша криза у відносинах

Створення чехословацької держави завершило тривалу боротьбу двох братерських народів за національне звільнення. Національні збори, що сформувалися шляхом розширення складу Національного комітету, проголосили Чехословаччину республікою та обрали президентом Томаша Масаріка. Представники Чехії та Словаччини (Масарик підписав це 30 травня) у США підписали Пітсбурзьку угоду, що підтверджує план єдиної чехо-словацької держави, в якій Словаччина матиме власні збори. 18 жовтня, перебуваючи в США, Масарик опублікував декларацію про незалежність Чехословаччини. Масарик наполягав на тому, щоб до складу нової чехословацької держави входило історичне Чеське королівство, що містило населене німцями прикордонне місто. Однак 21 жовтня німецькі депутати з Богемії приєдналися до інших німецьких та австрійських депутатів у парламенті Австрії, оголошуючи незалежну німецько-австрійську державу.